Те, що виявили вчені в недосліджених районах уздовж південної околиці пустелі Нефуд на півночі Саудівської Аравії, вразило їх.
Наскельні панно в Джебель-Арнаані / фото Марія Гуаньїн
Монументальні наскельні малюнки із зображенням верблюдів віком 12 тис. років служили стародавніми “дорожніми знаками” до джерел води в пустелі.
Як пише видання Phys, нове відкриття підкреслює першопрохідницьку роль груп людей, які жили у внутрішніх районах Північної Аравії незабаром після гіперпосушливого періоду останнього льодовикового максимуму, які орієнтувалися на відновлення сезонних джерел води та залишили після себе монументальну спадщину у вигляді наскельного живопису.
Міжнародна група археологів виявила понад 60 наскельних малюнків, що містять 176 гравюр, у трьох раніше недосліджених районах – Джебель-Арнаан, Джебель-Млейха та Джебель-Місма – уздовж південної околиці пустелі Нефуд на півночі Саудівської Аравії.
Відео дня
На гравюрах, що зображують переважно верблюдів, козерогів, непарнокопитних, газелей і турів, зображено 130 фігур у натуральну величину та натуралістичних, деякі з яких сягають 3 м завдовжки та понад 2 м заввишки.
Читайте також:
Майстерня з виплавки міді віком 3000 років розкрила таємницю походження заліза
Нове дослідження переосмислило походження Келлської книги
Учені не змогли знайти пояснення аномалії Балтійського моря
Гравюри датуються періодом від 12 800 до 11 400 років тому, коли в регіоні після екстремальної посушливості знову з’явилися сезонні водойми.
Ці джерела води, підтверджені аналізом відкладень, сприяли ранньому проникненню людини у внутрішні райони пустелі та надавали рідкісні можливості для виживання.
“Ці великі гравюри – не просто наскельні малюнки, вони були символами присутності, доступу та культурної ідентичності”, – прокоментувала провідна авторка, докторка Марія Гуаньїн з Інституту геоантропології Товариства Макса Планка.
Доктор Сері Шиптон, співкерівник дослідження з Інституту археології Лондонського університетського коледжу, зазначила: “Наскельні малюнки позначають джерела води та шляхи переміщення, можливо, символізуючи територіальні права та міжпоколінну пам’ять”.
На відміну від раніше відомих місць, де гравюри були приховані в ущелинах, панелі Джебель-Млейха і Джебель-Арнаан були висічені на високих скелях, деякі з яких сягали 39 м заввишки, у візуально вигідних місцях.
Стародавнім художникам довелося б дертися і працювати на вузьких уступах, що підкреслює величезні зусилля і значимість зображень. Артефакти, включно з кам’яними наконечниками з Ель-Хіама і Хелуана в левантійському стилі, зеленим пігментом і намистинами з денталіуму, вказують на далекі зв’язки з населенням докерамічного неоліту в регіоні Леванту.
Однак масштаб, зміст і розташування арабських гравюр виділяють їх.
“Ця унікальна форма символічного вираження належить особливій культурній ідентичності, пристосованій до життя в складних посушливих умовах”, – додав доктор Фейсал Аль-Джибрін з Комісії з культурної спадщини Міністерства культури Саудівської Аравії.
Інші новини науки
Нещодавно вчені з Науково-технологічного університету ім. короля Абдалли довели, що близько 6,2 млн років тому Червоне море повністю висохло, а потім раптово наповнилося водою з Індійського океану.
Результати їхнього дослідження точно визначили час драматичної події, що змінила Червоне море.
